Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Yo, наркоманы и фрики! Тема сегодня — мой незабываемый рейв фестиваль, где я свою пятку в кайф ударил и оторвался на все сто. Блин, сразу говорю, мое повествование не для слабонервных, так что если ты пэрри или чистильщик, то лучше держись подальше от этого текста, а то могут быть последствия.
Вот и пришел долгожданный день, когда планета наркоманов сходилась на одном месте, чтобы вжариться под зажигательную музыку. Я уже знал, что на рейве получилось закупиться закладками мефедрона, плюс кетамином запасся, чтобы на все готов. Лайнап был бомбическим, и я был готов полностью вмазаться и погрузиться в шальной мир наркотического прета.
Лицуха взобралась на новый уровень, когда я отыскал своего обдолбыша и получил мерч от него — фирменный свитер с символикой феста. Это был какой-то следующий уровень наркотического опьянения, когда ты надеваешь на себя идентичную музонаруженную форму, и понимаешь, что ты полноценный участник этого безумного коллектива.
Мы с друзьями решили устроить перед фестом настоящую тусовку. Все, что было нужно, это пара грамм мефедрона и кетамина, чтобы все были на волне. Наш план был прост — вмазаться в стельку до упаду, заправиться музыкой и двигаться к рейву как одно целое. Далеко не шли — блямба пару улиц и мы уже были у входа на территорию безумного праздника.
Постояв в очереди и пройдя небольшой досмотр, мы попали в место, наполненное непередаваемой энергией. Здесь каждый был на своей волне, каждый просто прожигал время, забывая о реальности. Музыка пронизывала все мои клетки, а воздух наполнился запахом веселья и свободы. Каждый трек был как укол, перенося меня в отдаленные места, где я мог забыться и потерять себя.
Бля, как же я оторвался на этом фесте! Я потерял счет времени и реальности. Вселенная сужалась до танцпола, где я вмазывался без остатка. Только грустная мысль пробивалась иногда: "Кто тут не был, тот не понимает". Мы были простыми смертными, вырванными из своего обычного мира, и мы жили только для этого момента.
Наша пати-команда просто сжигала всех на танцполе! Мы поддавались прету и двигались в такт музыке, создавая нереальную атмосферу. Душевные разговоры и объятия со случайными людьми были частью общего коллективного взрыва. Мы были единственными, кто мог по-настоящему понять и ощутить всю эту эйфорию.
Одно из самых запоминающихся моментов на фестивале был, когда мои друзья и я устроили настоящую дегустацию закладок. Мы раскидывали мелкую горку на столе и попробовали каждую из них. Мы чувствовали себя настоящими экспертами, оценивая вкус и эффект каждой закладки.
Мой наркотический опыт на рейве также включал и кетамин. Я отцепился от реальности и вошел в другой мир. Моя стальная воля была покорена этим веществом, и я просто летел в своих мыслях. Все вокруг казалось магическим и нереальным. Каждый звук, каждая вибрация казалась мне частью моей души.
Время прошло незаметно, но в один момент я почувствовал, что мой прет начинает спадать. Это был сигнал к тому, что пора вернуться в реальность. Но до сих пор вспоминая тот рейв фестиваль, я понимаю, что это был самый безумный и незабываемый опыт в моей жизни.
Так что, ребята, окунаемся в эту культуру, но помните — осторожно с препаратами, не перегибайте. Все, что было на фесте, остается на фесте. Живите своей жизнью, но помните, что рейв фестиваль — это всего лишь эпизод в большой книге нашей жизни.
|
Stay high!